olesik.io.ua :: Гостевая книга

 
Всего 65 сообщенийСтраницы: 1 2

 
 Я - Київ - Україна2006-11-15 22:46:37
Позбався від мрій І ілюзій позбудься, Утечи від надій І забудь про любов. Бо настане той час І від тебе зречуться І застигне у муках пекучая кров... Олеська
 
 olesik - Київ - Україна2006-11-07 09:39:19
Життя, на жаль, і таким з нами часто буває... Чому? Сжала руки под темной вуалью... «Отчего ты сегодня бледна?» - Оттого, что я терпкой печалью Напоила его допьяна. Как забуду? Он вышел, шатаясь, Искривился мучительно рот... Я сбежала, перил не касаясь, Я бежала за ним до ворот. Задыхаясь, я крикнула: «Шутка Все, что было. Уйдешь - я умру». Улыбнулся спокойно и жутко И сказал мне: «Не стой на ветру». Анна АХМАТОВА.
 
 ЛиАл - Україна2006-11-05 19:05:37
Хочу подарувати тобі мій вірш Воля в горах Я тільки в горах відчую свободу, Буду дивитись на чари лісів та озер. Неймовірно, та це краща моя зброя, Нею користуватимусь тепер! Подарували мені гори надію, Що погасла у тінях очей, І тепер знову я вірю , Що добро переможе в людей. Та знаю, що вершини підкоряти Не кожен зможе, було важко й мені, Так само, як віддано когось кохати, Та саме любов дасть сили тобі. Вона , як гори чарівна й таємна, Буває весела, буває гірка, Та коли любов справді безмежна Вона є бурхливою наче ріка . Та і дружбу повинні цінити . О, народе, звертаюсь до Вас! Без дружби на світі не жити Без неї довіра зникає в очах. Не забувайте також пробачати, Бо Ви і самі робили помилки, Навчиться в житті й програвати, Бо виграш є Ваш не завжди. Не ставте себе вище світу, Та не прибавляйте собі ворогів, А краще окутайте себе отим цвітом Чарівних «Дякую», «Вибачте» слів. І тоді люди, приймуть вас гори Таємницю розкриють свою, Подарують карпатськую вроду І розкриють вам казку нову. Та це і не казка. Це світ повен волі, Де порозуміння для всіх над усе. Ви будете дякувати за все свою долю, Яка тільки в горах вам щастя знайде!
 
 MV - Sevastopol - Ua2006-11-05 16:14:16
Мега-збірка української мудрості aphorism.org.ua/
 
 ukr-nacional - Kyiv - Ukraine2006-10-11 08:02:35
Нiкому то не треба Попадали на землю Всi тi шо я придумав слова Ногами затоптали Пiшли i того всього нема вже На день чекали довго А вiн собi прийшов i не день Порiзали забули В стiну намурували i вже Нiкому то не треба Я був ше вчора такий малий Прийшли великi хвилi Забрали то всьо шо я лiпив Я маю дивнi плити На плити я складаю свiй час Як трохи зачекаю То всiх переживу i буду сам Так тяжко є чекати Ще можна задавити вас катком Я хочу бути добрим Я тiльки трохи сам на себе злий
 
 ukr-nacional.io.com. - Kyiv - Ukraine2006-08-25 12:48:00
Нема кохання...не вірю в нього !
1 Dema_V - Dobrotvir - Ukraine2006-11-19 17:23:0512 лет назад
 А дарма, кохання є, просто дехто боїться чи не хоче впустити його в своє життя.
 
 Олесік - Київ - Україна2006-08-02 00:35:54
Микола Луків Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, кохана, ближче біля мене. Отак. Спасибі. Чуєш, як шумить, Як шелестить, кипить травнева злива? Увесь наш вік – одна жагуча мить, Я б так хотів, щоб ти була щаслива! Нехай не ятрять прикрощі душі, Нехай квітує щирість поміж нами… Присядь. Послухай. Шелестять дощі Про те, чого не вимовиш словами
 
 Олеся - Київ - Україна2006-08-02 00:32:32
Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра — звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить час. Хвилини. Дні. Роки. Він дивний звір, він любить навіть муку. Він любить навіть відстань і розлуку. Але не любить на плечі руки. У цих садах, в сонатах солов’їв, Він чує тихі кроки браконьєра. Він пастки жде від погляду, від слів, І цей спектакль йому вже не прем’єра. Душі людської туго і тайго! Це гарний звір, без нього зле живеться. Але не треба кликати його. Він прийде сам і вже не відсахнеться. Л.Костенко
1 Та що любить... - Ternopil - Ukraine2007-04-04 16:51:0511 лет назад
 

600 x 450, 37 кБ
а я сама написала віршики....ось два з них... ***** Ти знов одна.... Із болем в серці. Ти знов одна.... Гуляєш десь... де вже його нема. Його нема... Він просто знею, Гуляє там де вже нема тебе!!! (31.03.07) Любов... кіно... Чому так сумно. Й холодно мені? І в серці знов простукало кохання. Цей весь роман, забутого кіно І де не де, проскочили лиш кадри Невже любов так само як кіно? Любив, терпів, забув,пішов І несказав ніслова. Лиш диким сміхом заливавсь од горя!!!



Ваше сообщение

(jpg, gif, png) Для вставки фото с io.ua вписывайте URL адрес страницы с ним (https://io.ua/№№№№№№)
URL адреса автоматически преобразовываются в гиперссылки.
Ссылка на видео YouTube вида https://youtu.be/11-ти_значный_код_видео преобразовывается в плеер YouTube
Имя


Страницы: 1 2

ukrstyle.com - Футболки :: вишиванки :: подарунки